Цей вірш присвячений Тані Бондаренко, яка пішла з життя в 2017 році. Автор згадує про те, як Таня могла б святкувати свій день народження з рідними та друзями, а також про те, як її донечка буде завжди пам'ятати про неї. Вірш закінчується словами про те, що Таня завжди буде в серцях тих, хто її любив, і просять її приходити до них у снах.